Вранці справжню таємницю 
Нам відкрила Оля: 
— Всі стежки, як придивитись, 
Мають власний колір!
До садка біжить зелена, 
Біла — до хмаринки. 
А до річки в'ється стрічка 
Синьої стежинки!

Все теплим промінням зігріто.
Ура! Починається літо,
і сонце всміхається з неба —
нам більшого щастя не треба.

Зимонько, голубонько 
В білім кожушку, 
Любимо ми бігати 
По твоїм сніжку. 

Всім рум'яниш личенька 
Ти о цій порі 
І ладнаєшь ковзанки 
В нашому дворі.